Оскарження заповіту: юридична допомога з визнання заповіту недійсним

Чи можна оскаржити заповіт?

Так, оскарження заповіту цілком можливе, але водночас цей процес потребує законних підстав та допустимих доказів. Заповіт є правочином, а отже на нього поширюються норми визнання правочинів недійсними, зокрема стаття 1257 Цивільного кодексу України, яка містить положення щодо недійсності заповітів. Слід врахувати й те, що вступ у спадщину по заповіту, так само як і за законом, здійснюється з урахуванням Глави 87 ЦКУ: стаття 1268 регулює загальні умови прийняття спадщини; стаття 1269 – особливості подання заяви на спадщину; стаття 1270 – встановлює 6-місячний строк на прийняття спадщини.

Оскаржити заповіт після смерті заповідача можна тільки в судовому порядку. При цьому важливо враховувати особливості передачі майна за власною волею заповідача, що мають деякі відмінності від спадкування за законом. Так, стаття 1235 Цивільного кодексу визначає право на призначення спадкоємців, стаття 1233 Цивільного кодексу надає визначення заповіту як особистого розпорядження, а стаття 1234 Цивільного кодексу встановлює – хто має право на заповіт.

Хто може оскаржити заповіт? Закон не містить вичерпного переліку таких осіб, проте згідно судової практики право на позов мають заінтересовані особи. Спираючись на статтю 1223 Цивільного кодексу, яка окреслює коло спадкоємців, можна з упевненістю сказати, що цими особами є:

• Діти спадкодавця.
• Чоловік чи дружина.
• Батьки.
• Спадкоємці за іншими заповітами.
• Родичі, різних ступенів споріднення.

В процесі оскарження та визнання заповіту недійсним треба пам’ятати, що окрім прав спадкоємців за законом, суд також захищає й права спадкоємців за заповітом. Це означає, що такі справи потребують ґрунтовної підготовки, яка може включати: проведення психіатричної експертизи, дослідження медичних довідок, показання свідків (сусідів, медичних працівників, інших родичів та знайомих), пояснення нотаріуса, почеркознавчу експертизу тощо.

Підстави для оскарження заповіту

Не можна скасувати заповіт просто через те, що ви вважаєте його несправедливим чи розраховували отримати більшу частку, порівняно з іншими спадкоємцями – для цього потрібні конкретні підстави.

1. Недієздатний заповідач. Коли через деменцію чи інші когнітивні розлади людина не усвідомлює значення своїх дій і не може керувати ними. Це встановлюється документами з історії хвороби заповідача та посмертною психіатричною експертизою.
2. Фізичний або психологічний тиск. Волевиявлення заповідача повинно бути вільним та усвідомленим. Заповіт під тиском (погрози, введення в оману, завдання ушкоджень) – оскаржується в суді.
3. Порушення вимог до форми заповіту. Відсутність обов’язкових реквізитів, підпису, дати або нотаріального посвідчення документу робить його недійсним. Форма заповіту є важливою для його чинності.
4. Заповіт підписаний іншою особою. Закон вимагає особистого підпису заповідача, який обов’язково має бути посвідчений. Підпис по довіреності будь-якою третьою особою зробить заповіт нікчемним. Після проведення почеркознавчої експертизи адвокат оскаржить такий заповіт.
5. Засвідчення заповіту без свідків. Згідно статті 1248 Цивільного кодексу України – якщо заповідач сам не в змозі прочитати заповіт, його посвідчення відбувається при свідках.
6. Посвідчення на ТОТ. Заповіт, що був посвідчений на тимчасово непідконтрольних Україні територіях буде вважатися недійсним.
7. Порушення прав на обов’язкову частку у спадщині. За наявності заповіту, спадкоємці першої черги мають право на обов’язкову частку у спадщині. Якщо це право порушено – заповіт може бути оскаржений.

Як оскаржити заповіт та захистити своє право на спадщину? Треба оцінити документи та обставини, за яких його було складено – зайнятися збором додаткових доказів, залучати свідків. Наш юрист з оскарження заповіту у Києві готовий взяти ці турботи на себе.

Як оскаржити заповіт: алгоритм дій

Позов про визнання заповіту недійсним слід подавати до загального місцевого суду за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини. Справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Щоб оскаржити заповіт, дотримуйтесь такого порядку дій:

1. Оцінка підстав оскарження – виявлення порушень законодавства.
2. Збір доказової бази: довідки, пояснення, свідоцтва, витяги, копія заповіту тощо.
3. Підготовка позовної заяви та звернення в суд.
4. Проведення експертизи чи клопотання суду про її призначення.
5. Судовий розгляд – відстоювання своєї позиції у засіданні.
6. Отримання судового рішення про визнання заповіту недійсним.
7. Виконання рішення суду.

Що входить у послуги адвоката з оскарження заповіту?

Наші успішні кейси та корисні документи

До нас звернувся чоловік та повідомив, що один з родичів спадкодавця вирішив оскаржити заповіт, визнавши його недійсним. Опонент оперував тим, що начебто підпис заповідача є несправжнім. Нами було ініційовано проведення судової почеркознавчої експертизи у КНДІСЕ, за висновками якої встановлено, що підпис все ж належав спадкодавцю. Як наслідок – чоловік зміг отримати свідоцтво про право на спадщини та успадкувати належне йому майно.

Реальний кейс:“Як ми допомогли клієнту отримати спадщину за заповітом?“

Нікчемний і оспорюваний заповіт: в чому різниця?

Оскільки заповіт є правочином, то керуючись статтею 215 Цивільного кодексу України він може бути визнаний нікчемним або недійсним (оспорюваним). Різниця полягає в способі його оскарження. Наприклад, якщо заповіт не завірений нотаріусом, і закон вимагає таке засвідчення, він буде вважатися нікчемним, оскільки недотримано його форми. Нікчемний правочин може бути скасований в позасудовому порядку.

Оспорюваний заповіт, вважається чинним до тих пір, поки суд не визнає його недійсним. Такий заповіт можна оскаржити якщо заповідач недієздатний або якщо, наприклад, його волевиявлення не було вільним чи відбулося внаслідок обману. Під час оформлення заповіту спадкодавець повинен перебувати в здоровому розумі та чітко усвідомлювати наслідки своїх дій.

Отже, нікчемний заповіт є недійсним за законом, а оспорюваний – за рішенням суду. Для визначення оптимального способу захисту ваших прав рекомендуємо звертатися до адвокатів зі спадкових спорів.

Обов’язкова частина у спадщині: хто має право попри заповіт

Обов’язкова частка при заповіті – це право спадкоємців першої черги отримати частку у спадщині, незалежно від того, що заповів спадкодавець. В такий спосіб закон захищає близьких родичів спадкодавця не дозволяючи їх позбавити спадкового майна повністю. Схожої позиції притримується і Верховний Суд у своїй постанові від 30.05.2018 року у справі №483/597/16-ц.

Хто має частку навіть якщо заповіт законний? Відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України, обов’язкова частка спадщини передбачена для:

• малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця;
• непрацездатних вдови чи вдівця;
• непрацездатних батьків.

Такі особи мають право, навіть при наявності заповіту, успадкувати 50% частки, яка б їм належала у випадку спадкування за законом. Однак, розмір обов’язкової частки, за рішенням суду, може бути й зменшений. Серед підстав: не підтримання зав’язків з спадкодавцем, неналежний догляд, ненадання допомоги в небезпечних ситуаціях тощо. Важливо врахувати, що зменшення частки у спадщині здійснюється лише за рішенням суду.

Строк позовної давності для оскарження заповіту

Питання строків є мабуть чи не найбільш важливими у питанні оспорювання заповіту, оскільки у разі їх пропуску ви не зможете його скасувати. За загальним правилом строк оскарження заповіту становить 3 роки від дати коли ви дізналися чи могли дізнатися про порушення свого права (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Позов при визнання заповіту недійсним, у разі пропуску встановленого законом строку подається разом із заявою про поновлення строків позовної давності. Як правило, суди поновлюють цей строк, якщо позивач доведе, що діяв добросовісно, вживав заходи щодо збору доказів та готував документи для звернення в суд, але з причин, що не залежать від нього – не зміг цього зробити своєчасно. Отже позовна давність заповіту може бути гнучкою, про що також свідчать положення статті 261 Цивільного кодексу України.

Скільки коштує оскарження заповіту?

Витрати на оскарження заповіту можуть включати: вартість проведення експертиз, витребування та пересилку документів, судові витрати (в тому числі оплата правової допомоги), комісії, збори, виготовлення копій документів, витрати на транспорт. Спрогнозувати точну вартість можна лише після більш детального ознайомлення адвоката з матеріалами справи.

Справи про оскарження заповіту є непростими та потребують ретельної підготовки. Необхідні беззаперечні докази, юридична експертиза та розуміння судової практики. Команда Justitia вже супроводила більше 40 спадкових справ та надала понад 1000 юридичних консультацій. Якщо ви сумніваєтеся в законності заповіту – зателефонуйте нам за номером вказаним на нашому сайті.