Адвокат з питань спадщини

Оскаржити заповіт можливо в суді. Право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача. Звернутися до суду з вимогою визнати заповіт недійсним або частково недійсним може тільки особа, права і законні інтереси якої порушені в цьому документі.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до цивільного законодавства, в першу чергу успадковують діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), той із подружжя, який його пережив, батьки (в тому числі усиновителі), а також діти, які народилися після смерті спадкодавця.

Усунення  від права на спадкування спадкоємців за законом і за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду. Зокрема, підставами для такого рішення можуть бути встановлені факти умисного позбавлення життя спадкодавця, а також будь-кого з можливих спадкоємців або вчинення замаху на їхнє життя; умисного перешкоджання спадкодавцеві скласти заповіт, внести в нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині; ухилення від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані тощо.

Спадкодавець в заповіті може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з переліку спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. До таких осіб належать малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлений додатковий термін для його прийняття з таких підстав з письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину; на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини має бути подана за місцем відкриття спадщини до державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса (на вибір спадкоємця).

Відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України законом передбачено право цивільного подружжя на спільну сумісну власність, на майно, набуте протягом спільного проживання. Однак на практиці важко довести момент початку спільного проживання та перелік майна, яке протягом цього часу було придбано.

Відповідно до Цивільного кодексу України, особи, які проживають спільно та не перебувають в шлюбі, підпадають лише під четверту чергу наслідування, причому за умови проживання однією сім’єю більше п’яти років. Таким чином, цивільні дружина/чоловік, згідно з Цивільним кодексом України, мають право на спадщину за умови:

1. Якщо не знайдеться спадкоємців із трьох попередніх черг;
2. Якщо впасться довести факт проживання однією сім’єю п’ять років і більше на момент смерті спадкодавця.

Як правило, найважчим є встановлення юридичного факту проживання однією сім’єю.